Якщо людина твердо вирішила зайнятися здоровям і очищенням організму, то вона з радістю та ентузіазмом сприймає новину про появу цього продукту і можливості його вживати. докладніше

Унікальність макробіотики «Здоровяк» полягає в тому, що вона приготована з цілісного митого зі збереженням оболонки зерна, за особливою запатентованою технологією докладніше

При харчуванні макробіотикою вирішуються найрізноманітніші проблеми зі здоров’ям. Розроблені схеми оздоровлення докладніше

Харчування сучасної людини має бути функціональним. Це означає, що продукти, які ми вживаємо щодня, повинні не тільки приносити задоволення і забезпечувати організм поживними речовинами, а й виконувати докладніше

Схуднути і повернути втрачене здоров’я - без виснажливої дієти для схуднення, без голоду, без подальшого повернення до колишньої ваги. Струнка фігура, модний силует, почуття впевненості, відсутність комплексу неповноцінності. докладніше

Унікальна методика, за допомогою якої можна позбутися від важких захворювань в будь-якому віці докладніше

Амарант

Амарант міститься в макробіотичній каші ЗДОРОВЯК №91.

В практично ідеально збалансованому білковому складі амарантового борошна, що відрізняється високим вмістом незамінних амінокислот, перші місця займають необхідні для нормального функціонування людського організму амінокислоти лізин, метіонін і триптофан.

Варто відзначити, що лізину в зерні амаранту міститься в 30 разів більше, ніж у пшеничному зерні. Ця найважливіша незамінна амінокислота, що володіє вираженою антивірусною властивістю, необхідна для повноцінного росту організму людини і злагодженої роботи серця, бере активну участь в процесі кровотворення, білковому та ліпідному обміні, природному синтезі гормонів, ферментів, антитіл. Стимулє процес вироблення колагену і поліпшує засвоєння кальцію з крові, лізин також сприяє якнайшвидшому відновленню пошкодженої шкіри, хрящової, кісткової та інших видів сполучної тканини (в зв’язку з цим препарати на основі лізину часто застосовують в період реабілітації після перенесених операцій або спортивних травм).

Не поступається амарантове борошно пшеничним продуктам також і за вмістом метіоніну — незамінної амінокислоти, попереджуючої жировий гепатоз печінки та приймаючої активну участь в захисті організму від шкідливого впливу солей важких металів та радіоактивного опромінення.

Амінокислота триптофан, якою багате амарантове борошно — важливий учасник енергетичного та білкового обміну, процесу кровотворення, природного синтезу гормону росту, інсуліну, вітаміну B3, мелатоніну і «гормону щастя» серотоніну — речовини, що володіє вираженою антидепресантною дією, що сприяє гарному настрою і міцному сну.

Унікальність амарантового борошна також обумовлена високим вмістом в її складі двох найсильніших природних антиоксидантів — сквалену (до 8%), і вітаміну Е (до 0,2%), присутнього в борошні амаранту в особливо активній, токотріенольній формі.

Варто відзначити, що амарантове борошно є незаперечним лідером серед всіх харчових рослинних продуктів за вмістом сквалену — речовини, знаменитої передусім своїми потужними імуностимулюючою, протипухлинною і ранозагоювальною властивостями.

Сквален, який є складовим компонентом клітин шкіри, підшкірного жиру і сальних залоз, сприяє активному насиченню органів та тканин киснем, знижує рівень холестерину в крові, активізує обмінні процеси, сприяючи якнайшвидшому загоєнню пошкоджень шкіри і слизових оболонок, гальмує ріст ракових клітин (за рахунок потужної руйнівної дії на канцерогени і вільні радикали), а також запобігає шкідливому впливу радіоактивного опромінення на організм людини. Крім того, сквален відіграє важливу роль у природному синтезі статевих гормонів, надає виражену бактерицидну та протигрибкову дію.

До складу амарантового борошна входить вітамін Е, який надає вельми сильну антиоксидантну дію на організм людини (в зернах амаранту вітамін Е міститься в рідкісній токотріенольній формі, антиоксидантна активність якої більш ніж в 45 разів вища, ніж у стандартній, токоферольній формі вітаміну Е, що найбільш часто зустрічається в природі).

Посилюючи ефективність дії інших антиоксидантів, що входять до складу амарантового борошна (вітаміни А і С, сквален) вітамін Е чинить виражену імуностимулюючу, протизапальну і ранозагоювальну дію, значною мірою сприяє поліпшенню роботи серцево-судинної системи (знижує рівень холестерину в крові, нормалізує артеріальний тиск і згортання крові, зміцнює кровоносні судини), а також відіграє ключову роль в роботі репродуктивної системи (благотворно впливає на процес сперматогенезу, функцію жіночих статевих залоз).

Присутній у складі амарантового борошна вітамін А, також як вітамін Е і сквален, в значній мірі зміцнює імунітет, а крім того, благотворно впливає на стан органів зору і сприяє ефективній регенерації пошкодженої тканини шкіри і слизових оболонок.

Амарантове борошно є також багатим джерелом вітаміну D (!), що сприяє підвищенню імунітету і зміцненню кісткової тканини.

Вітаміни B1 і B2 беруть активну участь у природному синтезі гемоглобіну і статевих гормонів, відіграють важливу роль у вуглеводному, жировому, білковому, енергетичному і вуглеводному обмінах, сприяють поліпшенню роботи нервової, м’язової ендокринної та травної системи, нормалізують функціонування щитовидної залози, сприяють зміцненню імунітету, поліпшенню зору і благотворно впливають на стан шкіри, нігтів і волосся.

В амарантовому борошні також досить висока концентрація вітаміну B4 (холіну). Ця речовина входить до складу лецитину, який є структурним компонентом нервових волокон і клітин мозку. Холін благотворно впливає на роботу центральної і периферичної нервової систем, поліпшує пам’ять та розумові здібності людини, сприяє зниженню рівня холестерину в крові, а також бере участь у природному синтезі фосфоліпідів, які запобігають жировій гепатоз печінки.

В борошні, отриманому із зерен амаранту, високий також вміст найважливіших для організму людини макро-і мікроелементів — заліза, калію, фосфору, кальцію, магнію і міді (варто відзначити, що по концентрації заліза, калію і міді амарантове борошно у багато разів перевершує борошно з пшениці). Залізо і мідь відіграють важливу роль у синтезі білку крові гемоглобіну, калій і магній необхідні для злагодженої роботи серця і судин, фосфор з кальцієм необхідні для нормального функціонування м’язової системи, а також — для повноцінного формування та ефективної регенерації кісткової і хрящової тканини.

Амарантове борошно — ще й відмінне джерело фітостеролів («рослинних гормонів»), що володіють імуностимулюючими, протизапальними і бактерицидними властивостями, що сприяють зменшенню вмісту в крові «поганого» холестерину і зниження ризику розвитку цукрового діабету II типу. Фітостероли в організмі людини беруть активну участь у природному синтезі різних гормонів, жовчних кислот і провітаміну D. В офіційній медицині фітостероли часто використовують у складі профілактики і комплексної терапії захворювань передміхурової залози, онкологічних і серцево-судинних захворювань.

Амарант – хлеб славяно-ариев и ацтеков, запрещённый русоненавистником Петром I

Сегодня пришло время ведать о реформах Петра І, о том, что он среди прочего запретил выращивать амарант и употреблять амарантный хлеб, являвшийся ранее основной пищей русского человека, чем уничтожил долгожительство на Земле, которое оставалось тогда ещё в России; (по преданиям старцы жили очень долго упоминается даже цифра 300 лет..)

Слово АМАРАНТ. Мара – это богиня смерти (у древних русов славян и ариев) , а приставка «А» означает в языке отрицание – например моральный-аморальный итд, лингвисты в курсе. 
Так вот получается что АМАРАНТ буквально означает отрицающий смерть, или вернее дарующий безсмертие!!! Слово АМРИТА – буквально получаем то же самое – мрита – это смерть, приставка «а» – отрицание.
Читаем про амарант и его продукты: (много чего хорошего, это лишь часть)
Кроме замечательных кулинарных свойств, которыми обладает Амарантовое масло, оно содержит целый ряд уникальных веществ, микроэлементов и витаминов, пользу которых для организма трудно переоценить.
Целебные свойства амаранта известны с глубокой древности. Амарантовое масло – известный источник Сквалена.
Сквален – вещество, осуществляющее захват кислорода и насыщение им тканей и органов нашего организма. Сквален является мощным противоопухолевым средством, препятствующим разрушительному раковому воздействию на клетку свободных радикалов. Кроме того, Сквален легко проникает через кожу внутрь организма, воздействует на весь организм и является мощным иммуностимулятором.
Уникальный химический состав амаранта определил безграничность его применения в качестве лечебного средства. Древние славяне и арии использовали амарант для вскармливании новорожденных детей, зерна амаранта воины брали с собой в тяжелые походы в качестве источника силы и здоровья. Являясь настоящей аптекой, амарант использовался для лечения  в древней Тартарии (стране ариев). В настоящее время амарант с успехом применяется в разных странах при лечении воспалительных процессов мочеполовой системы у женщин и мужчин, геморрое, анемии, авитаминозах, упадке сил, диабете, ожирении, неврозах, различных кожных заболеваниях и ожогах, стоматите, пародонтите, язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, атеросклероза. Препараты, содержащие масло амаранта, снижают количество холестерина в крови, защищают организм от последствий радиоактивного облучения, способствуют рассасыванию злокачественных опухолей, благодаря сквалену – уникальному веществу, входящему в его состав.

Впервые сквален был обнаружен в1906 году. Доктор Митцумаро Цуджимото из Японии выделил из печени глубоководной акулы экстракт, который позже был идентифицирован как сквален (от лат. squalus – акула). С биохимической и физиологической точек зрения сквален – биологическое соединение, природный ненасыщенный углеводород. В 1931 году профессор Цюрихского университета (Швейцария), лауреат Нобелевской премии доктор Клаур доказал, что данному соединению не хватает 12-и атомов водорода для достижения стабильного состояния, поэтому данный ненасыщенный углеводород захватывает эти атомы из любого доступного ему источника. А поскольку в организме наиболее распространенным источником кислорода является вода, то сквален с легкостью вступает с нею в реакцию, высвобождая кислород и насыщая им органы и ткани.

Глубоководным акулам сквален необходим, чтобы выжить в условиях жесточайшей гипоксии (низкое содержание кислорода) при плавании на больших глубинах. А людям сквален необходим в качестве антиканцерогенного, антимикробного и фунгицидного средства, так как давно доказано, что именно дефицит кислорода и окислительные повреждения клеток являются главными причинами старения организма, а также возникновения и развития опухолей. Поступая в организм человека, сквален омолаживает клетки, а также сдерживает рост и распространение злокачественных образований. Кроме этого, сквален способен повышать силы иммунной системы организма в несколько раз, обеспечивая тем самым его устойчивость к различным заболеваниям.

До недавних пор сквален добывали исключительно из печени глубоководной акулы, что делало его одним из самых высокодефицитных и дорогостоящих продуктов. Но проблема была не только в его дороговизне, а еще и в том, что в печени акулы сквалена не так уж много – всего 1-1,5%.

Уникальные противоопухолевые свойства сквалена и столь большие сложности его получения заставили ученых активизировать поиски по обнаружению альтернативных источников этого вещества. Современные исследования обнаружили присутствие сквалена в малых дозах в оливковом масле, в масле из зародышей пшеницы, в рисовых отрубях, в дрожжах. Но в процессе тех же исследований выяснилось, что наиболее высокое содержание сквалена в масле из зерен амаранта. Оказалось, что амарантовое масло содержит 8-10% сквалена! Это больше в несколько раз, чем в печени глубоководной акулы!.

В ходе биохимических исследований сквалена было обнаружено множество других его интересных свойств. Так, оказалось, что сквален является производным витамина А и при синтезе холестерина превращается в его биохимический аналог 7-дегидрохолестерин, который при солнечном свете становится витамином Д, обеспечивая тем самым радиопротекторные свойства. Помимо этого, витамин А значительно лучше всасывается, когда он растворен в сквалене.
Затем сквален обнаружился в сальных железах человека и вызвал целую революцию в косметологии. Ведь являясь естественным компонентом человеческой кожи (до 12-14%), он способен легко всасываться и проникать внутрь организма, ускоряя при этом проникновение растворенных в косметическом средстве веществ. Кроме этого оказалось, что сквален в составе амарантового масла, обладает уникальными ранозаживляющими свойствами, легко справляется с большинством кожных заболеваний, включая экземы, псориазы, трофические язвы и ожоги. Если смазать амарантовым маслом участок кожи, под которым находится опухоль, дозу облучения можно заметно увеличить без риска получить радиационный ожог. Употребление амарантового масла до и после радиационной терапии заметно ускоряет восстановление организма пациентов, так как попадая внутрь организма, сквален активизирует еще и регенеративные процессы тканей внутренних органов.

Целебные свойства амаранта известны с глубокой древности.
В древней славянской  медицине амарант использовался как средство против старения. Его знали и древние  народы Центральной Америки – инки и ацтеки.
У древних этруссков и эллинов он был символом бессмертия. Действительно, соцветия амаранта никогда не увядают.

Название амаранта у старинных крестьян майя, ацтеков и американских индейцев – Ки-ак, Бледо, Хуатли. Индийское название амаранта – рамадана ( дарованный Богом ). Амарант есть наглядным подтверждением истины : новое – это давно забытое старое. Растение, которое восемь тысячелетий тому кормило население американского континента, сегодня становится перед нами в виде незнакомца. К нам дошли некоторые факты об экономическом значении амаранта для последней империи ацтеков, которой правил Монтесума в начале 16 века нашей эры. Император получал в виде налога 9 тысяч тонн амаранта. Амарант стал неотъемлимой частью многих ритуальных акций, в которых использовали краску изготовленную из него. Очевидно это стало причиной того, что инквизиция объявила растение чертовским зельем, в результате испанские конкистадоры буквально выжигали посевы хуатли, уничтожали семена, наказывали смертью непослушных. В результате чего амарант исчез в Центральной Америке.
Европейская цивилизация топтала чужую, неизвестную ей культуру, часто значительно более высокую по интеллекту. Никакие страхи перед завоевателями не могли заставить индейские племена отказаться от выращивания хуатли. В особенности в тяжело доступных горных селениях. И дело даже не в язычных ритуалах. Хлебцы из маиса ( кукурузы ) подавляли голод, но вызвали кишечные воспаления и боль. Добавка в тесто хуатли лишала крестьян страданий.
Неудивительно, что Мексика, США, страны Центральной и Южной Америки стали культивировать у себя амарант на значительных площадях.

Продовольственная комиссия при ООН за пищевые и целебные свойства признала амарант культурой XXI века.
Честно говоря я лично хорошо знаю это растение, но всегда думала что оно декоративное… Вот так сюрприз!!! Амарант, да ещё и прямо на моей клумбе!!!
Хорошо и вкусно делать хлеб и добавлять в супы, особенно в грибной — пальчики оближешь, насыщаешься с маленькой тарелочки так как он сытный очень, но при этом не поправляешься с него, а наоборот появляется чувство легкости в организме.

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *